УДК 159.98

Олена Григорівна ШАХОВА,

кандидатка біологічних наук, доцентка,

доцентка кафедри соціології та психології факультету № 6 

Харківського національного університету внутрішніх справ, 

гештальт-терапевтка

ORCID: https://orcid.org/0000-0002-7860-6972

Надія КУЧУК,

здобувачка 1-го курсу магістерського ступеню факультету № 6 

Харківського національного університету внутрішніх справ

Випускниця першого ступеня програми навчання гештальт-терапії в ХІГІП

 

РОЗВИТОК НАВИЧОК УСВІДОМЛЕНОСТІ В ПРОЦЕСІ НАВЧАННЯ ГЕШТАЛЬТ-ТЕРАПІЇ

 

Результати досліджень наслідків війни для психічного здоров’я населення в різних країнах світу свідчать про те, що війна має катастрофічний вплив на здоров’я та добробут націй [1, р. 25]. В залежності від тривалості та інтенсивності травмування війною, психосоціальні наслідки мають в різних країнах від 10% до 87 % населення. Це: соматизація, посттравматичний стресовий розлад, тривожний розлад, клінічна депресія, зловживання алкоголем і наркотиками та функціональні порушення. Також дослідження доводять важливість психологічної підтримки постраждалих для мінімізації наслідків травм, пов’язаних з війною [1]. Налагоджена психосоціальна допомога дозволяє людям підтримувати достатній рівень психосоціального функціонування, навіть при наявності виражених симптомів травматизації. Тому, щоб мінімізувати розвиток негативних наслідків тривалого воєнного стресу для психічного здоров’я українців, необхідно розвивати та вдосконалювати систему психологічної та психотерапевтичної допомоги [2].

Одним із найбільш широко відомих сучасних напрямків у психотерапії є гештальт-терапія [3]. Засновник гештальт-терапії Фріц Перлз та його однодумці (Лора Перлз та Пол Гудмен) розробили струнку синтетичну систему на основі кілька філософських, методологічних і терапевтичних напрямів європейського, американського і східного походження, які разом склали новий гештальт, де ціле більше, ніж сума його частин. Гештальт є цілісним підходом до людини, який інтегрує всі модальності людського існування: сенсорну, афективну, когнітивну, поведінкову та духовну складові. Гештальт-терапія заохочує людину брати на себе ризик і відповідальність діяти так, щоб найкраще задовольнити свої потреби в поточній ситуації шляхом підвищення рівня саморегуляції та самопідтримки  [3].

Коли Ф. Перлза просили сформулювати суть Гештальта одним словом, зазвичай він вимовляв слово “awareness” – цілісна усвідомленість [4]. Усвідомленість означає не просто розвиток інсайту чи самоспостереження, а вивчення досвіду та осмислення нашого світу та наших стосунків з іншими та навколишнім середовищем [5]. Усвідомленість передбачає  постійну уважність до безперервного потоку фізичних відчуттів, почуттів та думок, до безперервної зміни “фігур”, що виникають на передньому плані інтересів людини, на “фоні”, утвореному безліччю ситуацій. Це переживається людиною одночасно на тілесному, емоційному і раціональному планах, в її уяві та у поведінці [4].

Гештальт терапевт у процесі роботи має постійно перебувати одночасно у стані внутрішньої усвідомленості (awareness interne) власних відчуттів та у стані зовнішньої усвідомленості (awareness externe), уважно ставлячись до всього, що відбувається у навколишньому середовищі і, особливо, з його клієнтом [4]. Тому одним з найважливіших завдань навчання гештальт-терапевтів є  посилення та поглиблення усвідомлення себе у взаємодії з навколишнім середовищем а також сприяння розвитку відкритості та чутливості до сприйняття життєвих ситуацій. 

Враховуючи важливе значення усвідомленості в роботі гештальт-терапевта, метою даної роботи було лонгітюдне дослідження розвитку навичок усвідомленості у студентів Харківського Інституту Гештальта та Психодрами (ХІГІП) в процесі тривалого (протягом 10 місяців) навчання на першому ступені базової програми підготовки гештальт-терапевтів. Навчальна програма, що відповідає стандартам Європейської асоціації гештальт-терапії (EAGT), проходить у форматі учбово-терапевтичної групи та складається з 9 дводенних модулів, які проходять з періодичністю раз у 1-1,5 місяці. Навчання на першому ступені гештальт-терапії поєднує теоретичну підготовку (базові принципи гештальт-терапії) та особистий досвід групової гештальт-терапії, який фокусується на розвитку розуміння своїх емоцій, почуттів, відчуттів та потреб а також навичок усвідомленості, саморозкриття і контактування з собою та іншими в процесі задоволення своїх потреб.

Дане дослідження проводилось в 2023 році у 2 етапи: на першому – вхідне вимірювання показників вираженості навичок усвідомленості студентів програми перед початком навчання, на другому (через 10 місяців після початку) – вихідне вимірювання тих самих показників після закінчення навчання.

Рівень вираженості навичок усвідомленості досліджували за допомогою психодіагностичної методики «П’ятифакторний опитувальник усвідомленості FFMQ» (Baer R. A. та спів., адапт. Н. М. Юмартова, Н. В. Гришина), якій призначено для виміру п’яти аспектів усвідомленості або «повноти свідомості»: спостереження, опису досвіду, вміння діяти з усвідомленістю, безоцінно та нереагуюче ставитись до свого внутрішнього досвіду [6]. У даному лонгітюдному досліджені взяли участь студентки Харківського Інституту Гештальта та Психодрами віком 24-50 років, які навчалися протягом 10 місяців на першому ступені гештальт-терапії в форматі учбово-терапевтичної групи. Статистична обробка емпіричних даних проводилася за допомогою методів описової математичної статистики та з використанням парного t-критерію Стьюдента для пов’язаних вибірок.

Результати дослідження розвитку навичок усвідомленості у студентів першого ступеня навчання гештальт-терапії в ХІГІП представлені в таблиці 1.

 

Таблиця 1. Динаміка розвитку навичок усвідомленості у студентів першого ступеня навчання гештальт-терапії в ХІГІП (М±m)

Досліджувані навички усвідомленостіВхідні даніВихідні даніtр
Спостереження26,2±1,4728,6±1,192,400,04 *
Опис внутрішнього досвіду28,3±2,5330,9±2,242,390,04 *
Усвідомленість дій26,3±2,0529,3±1,131,780,11
Безоцінкове ставлення до свого внутрішнього досвіду30,6±1,9333,0±1,311,330,22
Нереагуюче ставлення до свого внутрішнього досвіду (думок)21,7±1,4021,6±1,50-0,070,94

Примітка: * – відмінності достовірні, р≤0,05

 

Результати даного дослідження свідчать про те, що описана вище модель навчання на першому ступені гештальт-терапії в форматі учбово-терапевтичної групи в ХІГІП сприяє розвитку окремих навичок усвідомленості (таблиця 1). Так, встановлено достовірне підвищення рівня розвитку навичок спостереження та опису внутрішнього досвіду (див. таблицю 1). Це означає, що студенти розвинули здатність помічати, відстежувати та відзначати зовнішній та внутрішній досвід (почуття, емоції, думки, звуки, запахи та звуки) а також покращили навички вербально позначати внутрішній досвід. 

Щодо інших навичок усвідомленості (безоцінного ставлення до свого внутрішнього досвіду, усвідомлених, а не рефлекторних дій, нереагуючого ставлення до свого внутрішнього досвіду), то відсутність достовірних змін середніх значень показників навичок усвідомленості до та після навчання могла б свідчити про відсутність розвитку цих навичок в процесі навчання (див. таблицю 1). Але відсотковий аналіз зміни показників навичок усвідомленості у кожного учасника групи виявив, що ці навички все ж розвинулися різною мірою у частки групи:  навички діяти усвідомлено розвинулися на рівень від 13 % до 78 % у 40 % студентів групи, навички безоцінного ставлення до свого внутрішнього досвіду розвинулися на рівень від  18 % до 50 % у 30 % студентів групи; навички нереагуючого ставлення до свого внутрішнього досвіду розвинулися на рівень від  25 % до 31 %  у 20 % студентів групи.

Вважаємо, що навички спостереження та опису внутрішнього досвіду зазнали більшого розвитку (у порівнянні з іншими навичками усвідомленості) тому, що саме на них була спрямована увага при навчанні на першому ступені гештальт-терапії: фокусування на усвідомленні, спостереженні та вираженні власних відчуттів та почуттів, усвідомленні своїх потреб, способів контакту з середовищем та механізмів переривання цих контактів. Тому результати даного дослідження можуть свідчити про валідність змісту програми навчання на першому ступені підготовки гештальт-терапевтів в ХІГІП щодо формування навичок усвідомленості. Подальший розвиток навичок усвідомленості майбутніх гештальт-терапевтів може відбуватися в процесі подальшого поглибленого навчання та власної індивідуальної і групової терапії.

 

Список бібліографічних посилань

  1. Murthy R.S., Lakshminarayana R. (2006). Mental health consequences of war: a brief review of research findings. World Psychiatry, 5(1):25-30. PMCID: PMC1472271
  2. Shakhova, О., Marinushkina, А. (2023). Artistic creativity as a resource in the work of the psychological support group of Kharkiv Institute of Gestalt and Psychodrama during wartime. British Gestalt Journal, 32(2), 14-24. https://doi.org/10.53667/RRQJ5097
  3. Skottun, G., & Krüger, Å. (2022). Gestalt Therapy Practice: Theory and Experiential Learning. Routledge. https://doi.org/10.4324/9781003153856
  4. Ginger, S., & Ginger, A. (2004). La Gestalt. Terapia del «con-tatto» emotivo. Edizioni Mediterranee.
  5. Fogarty, M., Bhar, S., Theiler, S. and O’Shea, L. (2016) What Do Gestalt Therapists Do in the Clinic? The Expert Consensus. British Gestalt Journal, 25, 32-41.
  6. Baer, R. A., Smith, G. T., Hopkins, J., Krietemeyer, J., & Toney, L. (2006). Using self-report assessment methods to explore facets of mindfulness. Assessment, 13(1), 27–45. https://doi.org/10.1177/1073191105283504

 

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *